МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РОЗРОБЛЕННЯ РІДКИХ СУМІШЕЙ ДЛЯ ЕКРАНУВАННЯ ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ ПОЛІВ

Показано, що в умовах підвищення амплітуд та розширення частотного спектра техногенних електромагнітних полів найбільш прийнятними екрануючими матеріалами є композити з потрібними властивостями. Особливістю композиційних матеріалів усіх класів є відсутність стандартних довідкових даних щодо їх ефективності та електрофізичних і магнітних властивостей, які визначають коефіцієнти екранування. Для спрощення процесів проектування екрануючих сумішей доцільне попереднє розрахункове оцінювання значень діелектричної і магнітної проникностей та питомої провідності кінцевого матеріалу. Проаналізовано можливість використання для цих розрахунків співвідношень Лорентца, Максвела-Гарнета, Оделевського та Ліхтенеккера. Показано пов'язані з цим труднощі і межі застосування та необхідність врахування морфології екрануючих частинок у матриці. Наголошено, що у процесі проектування слід враховувати залежність електрофізичних властивостей компонентів від частоти поля, яке потребує екранування. Такий підхід дозволяє отримати рідкі матеріали з різними властивостями для формування багатошарової структури: верхній шар може мати мінімальні коефіцієнт відбиття, а нижній – максимальні поглинальні властивості. Надано послідовність дій при проектуванні захисних композицій для раціоналізації проєктних робіт.